Історія справи

Постанова від 03.12.2025 року у справі №600/214/25-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 600/214/25-а

адміністративне провадження № К/990/29011/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Жука А.В., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №600/214/25-а

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, прийняту в складі судді Брезіної Т.М., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів Боровицького О.А., Курка О. П.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з січня 2017 року по день фактичної виплати 07 липня 2023 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати з січня 2017 року по день фактичної виплати 07 липня 2023 року.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

3. 06 лютого 2025 року відповідачем подано до Чернівецького окружного адміністративного суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущенням позивачем строку звернення до суду. Клопотання обґрунтовано тим, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.06.2023 у справі №600/1022/23 позивачу 07.07.2023, згідно платіжної інструкції №359 від 05.07.2023 здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у розмірі 24938,40 грн, відповідно перебіг тримісячного строку звернення з позовом до суду в частині виплати компенсації за несвоєчасну виплату доплати перерахованого та виплаченого грошового забезпечення розпочинається з 08.07.2023. Поряд із цим, із позовною заявою позивач звернувся до суду лише 20.01.2025, тобто, з пропуском строку звернення, встановленого статтею 233 Кодексу законів про працю України.

4. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року позов залишено без руху та зобов`язано позивача надати обґрунтування та докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

5. На виконання вимог ухвали суду представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначав, що компенсація втрати частини доходів підлягає нарахуванню на суми індексації грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року, тобто у період дії частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка не встановлювала жодних строкових обмежень щодо звернення до суду з даним позовом. Крім того, представник позивача посилається на правову позицію Верховного Суду від 20.12.2024 у справі №440/6875/24, яка є аналогічною правовідносинам, що розглядаються у Чернівецькому окружному адміністративному суді.

6. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року, позовну заяву залишено без розгляду.

7. Вказані судові рішення мотивовані тим, що відлік строку звернення до суду з даним позовом починається з дня, коли особі було виплачено відповідні суми індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду, у спірних правовідносинах це 07.07.2023. Водночас до суду позов подано 20.01.2025, тобто з пропуском тримісячного строку та без обґрунтувань поважності причин пропуску вказаного строку.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, адвокат Каверін Сергій Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

9. На обґрунтування касаційної скарги представник позивач зазначає про те, що під час проходження військової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) не вчиняв дій щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року, що зумовило його звернутися до суду з позовом. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.06.2023 у справі №600/1022/23-а позов ОСОБА_1 було задоволено повністю та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року. На виконання вказаного рішення суду від 02.06.2023 у справі № 600/1022/23-а відповідач 07.07.2023 виплатив грошове забезпечення (індексацію грошового забезпечення) на загальну суму 24 938,40 грн.

10. Представник позивача вказує на те, що право на вказану компенсацію у позивача виникло ще у січні 2017 року, тобто під час дії частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Між тим, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції пов`язали строк звернення до суду з цим позовом із датою виплати індексації грошового забезпечення, виплату якої здійснено відповідачем 07.07.2023. Однак, на думку касатора, такі висновки судів попередніх інстанцій є помилковими, оскільки дата виплати індексації грошового забезпечення є лише моментом завершення епізоду порушення, який відповідач здійснював по відношенню до позивача, у частині ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби та звільнення з неї. Сам факт виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення не нівелює обов`язку відповідача усунути порушення в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Отже неправильне застосування норм процесуального права призвело до безпідставного залишення позову без розгляду.

IV. Позиція інших учасників справи

11. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №600/214/25-а - без змін.

12. 09 вересня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до суду клопотання про передачу справи №600/214/25-а на розгляд Великої Палати Верховного Суду. На думку військової частини НОМЕР_1 ця справа містить виключну правову проблему, а тому наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування єдиної правозастосовчої практики.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

13. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Жука А.В., Уханенка С.А., від 10 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року.

14. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

15. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2025 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні з 03 грудня 2025 року.

VI. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

16. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

18. Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України, далі - КЗпП України, (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року №2352-IX, далі - Закон №2352-IX) "працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком".

19. Законом №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу та другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні,- у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

20. Відповідно до пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

21. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

VІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.

24. Спірним в межах розгляду цієї справи є питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовними вимогами в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування і виплати позивачу компенсації втрати частини доходів з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з січня 2017 року по день фактичної виплати 07 липня 2023 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу.

25. Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить із того, що спір щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати (грошового забезпечення) військовослужбовця.

26. Приписи статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

27. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

28. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

29. Законом № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

30. «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

31. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

32. Окрім викладеного слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

33. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

34. За висновками судів попередніх інстанцій, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX, оскільки про порушення свого права на отримання компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату індексації позивач дізнався 07 липня 2023 року коли йому було виплачено відповідні суми індексації грошового забезпечення, на виконання рішення суду.

35. На противагу таким висновкам представник позивача указує на те, що право позивача на звернення до суду у цій справі не обмежено будь-яким строком, оскільки на момент виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

36. Верховний Суд зазначає, що питання, пов`язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

37. Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

38. Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

39. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

40. За правилами статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

41. Вказаними положеннями закону встановлено обов`язок підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадян провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

42. При цьому умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

43. У позовній заяві позивач зазначає зокрема, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.06.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року, у справі №600/1022/23-а позов ОСОБА_1 було задоволено повністю та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року.

44. Відповідно до указаного судового рішення у відповідача виник обов`язок щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з грудня 2016 року по серпень 2017 року.

45. Згідно з приписами статей 1, 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у відповідача одночасно виник обов`язок з нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення.

46. На виконання вказаного рішення суду від 02.06.2023 у справі №600/1022/23-а відповідач 07 липня 2023 року виплатив грошове забезпечення (індексацію грошового забезпечення) на загальну суму 24 938,40 грн.

47. Водночас при виплаті індексації грошового забезпечення за вказаний період відповідачем не виплачено позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

48. Отже, саме з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення (07 липня 2023 року) позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

49. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про пропуск позивачем тримісячного строку, визначеного статтею 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX, є правильним, оскільки станом на 07 липня 2023 року стаття 233 КЗпП України діяла у редакції Закону №2352-IX.

50. Позивач помилково пов`язує перебіг строку звернення до суду із цим позовом з моментом виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати індексації у період з грудня 2016 року по серпень 2017 року, оскільки право позивача на індексацію грошового забезпечення у період з грудня 2016 року по серпень 2017 року установлено рішенням суду у справі №600/1022/23-а, одночасно з ухваленням відповідного судового рішення у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходів.

51. Реалізація права на отримання компенсації втрати частини доходів шляхом звернення до суду можлива за умови невиконання підприємством, установою і організацією всіх форм власності та господарювання вимог Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому перебіг обчислення строку для звернення до суду з такими вимогами починається з моменту, коли особа дізналася про порушення свого права. У спірних правовідносинах позивач дізнався про порушення своїх прав 07 липня 2023 року (дата виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з грудня 2016 року по серпень 2017 року).

52. Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 2 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20.

53. Аналогічного підходу при вирішенні подібних правовідносин дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постановах від 17 квітня 2025 року у справі №560/10053/24, від 23 квітня 2025 року у справі №260/131/24, від 29 квітня 2025 року у справі №420/4345/24, від 06 червня 2025 року №580/11183/24, від 26 червня 2025 року у справі №120/2830/24.

54. З огляду на ненаведення позивачем поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що, залишаючи позов без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій діяли у межах процесуального закону.

55. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

56. При цьому колегія суддів також відхиляє клопотання відповідача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки для такої передачі відсутні критерії та підстави, визначені частиною п`ятою статті 346 КАС України,

57. Так, відповідно до вимог частини п`ятої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

58. За змістом наведених процесуальних норм, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням змісту спірних правовідносин та їх предмету правового регулювання оцінює наявність виключної правової проблеми та необхідність передачі справи для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

59. Проаналізувавши зазначені у клопотанні підстави, якими обґрунтована необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у контексті спірних правовідносин також дотримуватиметься підходу, викладеного у постановах від 17 квітня 2025 року у справі №560/10053/24, від 23 квітня 2025 року у справі №260/131/24, від 29 квітня 2025 року у справі №420/4345/24, від 06 червня 2025 року №580/11183/24, від 26 червня 2025 року у справі №120/2830/24 стосовно початку перебігу обчислення строку для звернення до суду з вимогами щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, у зв`язку з чим відсутні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

60. Клопотання не містить переконливих доводів наявності виключної правової проблеми у спірних правовідносинах, заявник наводить власні міркування стосовно вирішення цієї справи по суті, що не свідчать про наявність виключної правової проблеми.

61. Частиною п`ятою статті 346 КАС України передбачено право суду, а не обов`язок стосовно передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

62. Отже, клопотання відповідача про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає.

63. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Ураховуючи приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІІІ. Судові витрати

65. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про передачу справи №600/214/25-а на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Касаційну скаргу адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

3. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №600/214/25-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: А.В. Жук

С.А. Уханенко